ПОЛОЖЕННЯ
про Комунальне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»
1.Загальні положення
1.1. Психіатрична лікарня є лікувально-профілактичною установою, що здійснює стаціонарне обстеження та лікування, експертизу та догляд, а також медико-соціальну та трудову реабілітацію хворих на психічні
розлади.
1.2. Психіатрична лікарня є самостійною установою охорони здоров’я, користується правом юридичної особи має гербову печатку і штамп і повною назвою лікарні.
1.3. Психіатрична лікарня перебуває в безпосередньому підпорядкуванні Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації.
1.4. Штати лікарні визначаються головним лікарем після обговорення і апаратом управління в залежності від цілей і завдань лікарні на наступний рік робочого навантаження кожної функціональної одиниці для забезпечення завдань лікарні та затверджується ДОЗ ПОДЛ.
1.5. В розпорядженні лікарні знаходиться: виділений в установленому порядку фонд основних засобів(будівлі, обладнання, інвентар, земельна ділянка, бюджетні засоби на утримання лікарні та інші джерела фінансування).
1.6. Психіатрична лікарня є клінічною базою кафедри психіатрії, наркології та медичної психології УМСА та Полтавського базового медичного коледжу.
1.7. Керівництво психіатричною лікарнею на основі єдиноначальності здійснює головний лікар, що призначається на цю посаду і звільняється з неї у встановленому порядку.
1.8. Права і обов’язки головного лікаря, його заступників, завідувачів відділень, лікарів та інших спеціалістів, середнього та молодшого персоналу регламентується чинними положеннями про відповідні структурні підрозділи та посадовими інструкціями посадових осіб.
2. Головні завдання і функції психіатричної лікарні
2.1. Надання спеціалізованої висококваліфікованої лікувально-діагностичної і соціально-відновлюваної допомоги хворим на психічні розлади.
2.2. Проведення стаціонарної, а також судово-психіатричної експертизи стану психічного здоров’я осіб, які звертаються самі, чи направляються лікарями психіатрами або судово-слідчими органами.
2.3. Здійснення, по визначенню суду, примусового лікування психічно хворих, що скоїли суспільно-небезпечні дії.
2.4. Забезпечення взаємодії з психоневрологічними диспансерами і іншими установами в лікуванні і соціально-трудовій реабілітації психічно хворих.
2.5. Опанування нових організаційних форм, сучасних засобів, методів діагностики і лікування психічних розладів, а також соціально-трудової реабілітації психічно хворих, що грунтується на досягненнях науки, техніки і передового досвіду установ охорони здоров’я і впровадження їх у практику.
3. Будівлі, територія і структура психіатричної лікарні
3.1. Територія психіатричної лікарні, її будівлі, приміщення, технічне устаткування планується і організується згідно з чинними Правилами будівництва і експлуатації психіатричних лікарень і утримуються відповідно до вимог санітарного законодавства.
3.2. Структура лікарні визначається її цілями, завданнями та особливостями психічного і фізичного стану хворих, від якого залежить вибір організаційних форм і методів надання відповідної спеціалізованої допомоги. В медичній частині психіатричної лікарні обов’язковими с структурні підрозділи:
- приймально-діагностичне відділення;
- лікувально-діагностичні відділення, які диференційовані за віковими та клініко-нозологічними ознаками;
- допоміжні діагностичні та лікувальні відділення.
3.3. Для проведення примусового лікування хворих, що скоїли суспільно небезпечні дії в лікарні функціонує відділення з посиленим наглядом, робота якого регламентується спеціальними положеннями.
3.4. В приміщеннях лікарні забороняється застосування атрибутики пенітенціарної системи (віконні решітки в палатах для спокійних хворих, оглядові вічка та замки в палатах дверей і ін.)
3.5. Обов’язковим є виділення спеціального приміщення для спілкування хворих з родичами чи знайомими.
4. Прийом хворих
4.1. До психіатричної лікарні приймаються:
- хворі, які за своїм психічним станом потребують стаціонарної
допомоги;
- особи направлені у встановленому порядку на стаціонарне обстеження для уточнення діагнозу експертизи працездатності, придатності до військової служби та для вирішення інших експертних питань
4.2. Хворі що потребують стаціонарного лікування, приймаються в лікарню за направленням лікарів-психіатрів ПОПНД, спеціалізованих бригад швидкої допомоги, а також без направлень при наявності медичних показань до госпіталізації.
4.3. Порядок прийому та виписки осіб, що направляються на примусове лікування регламентується чинним законодавством та відомчими інструкціями.
4.4. Обов’язковою умовою госпіталізації в психіатричну лікарню є згода самого хворого, що фіксується письмово його підписом в карті стаціонарного хворого. Виняток складають випадки недобровільної психіатричної допомоги, окремо регламентовані чинним законодавством.
4.5. Рішення про госпіталізацію в психіатричний стаціонар приймає тільки лікар, відповідальний за прийом хворого на час його надходження. Якщо особа, що потребує стаціонарного лікування не досягла 15 річного віку, чи в її психічному стані є ознаки недієздатності, то згода на госпіталізацію повинна бути одержана від родичів чи представників хворого,що також письмово фіксується в карті стаціонарного хворого.
4.6. Хворі, які за психічним станом являють безпосередньо небезпеку для себе чи оточуючих і потребують обов’язкового лікування, можуть бути госпіталізовані в психіатричну лікарню без їхньої згоди,згоди родичів чи законних представників відповідно до чинного законодавства та згідно з інструкцією.
4.7. При госпіталізації хворих в порядку надання недобровільної психічної допомоги лікарня зобов’язана повідомити про це родичів чи законних представників хворого в день госпіталізації і протягом 24 годин комісією лікарів – психіатрів визначити обгрунтованість чи безпідставність перебування у стаціонарі. Рішення комісії доводиться до відома народного суду, що здійснює нагляд за даним психіатричним закладом, а також до самого хворого чи його представників всі ці дії фіксуються в карті стаціонарного хворого.
4.8. При відсутності у хворого показань для госпіталізації в психіатричну лікарню уповноважений на це лікар може відмовити йому у прийомі. Кожен випадок реєструється в журналі відмов від госпіталізації.
4.9. При прийомі хворого черговий лікар збирає необхідні анамнестичні дані у самого хворого та осіб, що його супроводжують робить перевірку документів , які підтверджують його особу робить ретельний тілесний огляд, а також дослідження психічного і соматичного стану і одержану інформацію занотовує до карти стаціонарного хворого. Лікар письмово обґрунтовує необхідність госпіталізації хворого.
4.10. При виявленні у хворого ознак отруєння, поранення, чи інших тілесних ушкоджень, як наслідків насильства , а також в разі смерті хворого в приймальному відділенні, черговий лікар негайно повідомляє про це правоохоронні ограни та ДОЗ ПОДА. Коли соматичні розлади у хворого мають несприятливий прогноз і вимагають спеціалізованого лікування, то його слід направляти в соматичний стаціонар для надання допомоги за життєво важливими показниками.
4.11. При відсутності у хворого документів , неможливості одержання даних про його особу і наявності показань для госпіталізації він реєструється як «Невідомий». При надходженні його в відділення про цю особу негайно повідомляються правоохоронні органи для засвідчення його особи.
4.12. Питання необхідності, виду і об’єму санітарної обробки вирішується черговим лікарем.
4.13. Речі , документи і цінності хворого приймаються, зберігаються і видаються за встановленим порядком.
4.14. В залежності від психічного стану хворого і його бажання йому дозволяється користуватися білизною, одягом, взуттям, туалетними та косметичними засобами, книгами, канцелярськими та письмовими наборами. Він також може мати при собі інші речі, необхідні для проведення дозвілля чи спілкування з іншими людьми.
5. Обстеження, нагляд, лікування, утримання та режим
5.1. Хворий що надійшов у психіатричну лікарню,в першу добу оглядається лікарем, який лікує; якщо хворий поступив у вихідні чи святкові дні,він оглядається черговим лікарем.
5.2.При недобровільній госпіталізації протягом 24 годин за винятком загальнодержавних вихідних та святкових днів хворий оглядається комісією лікарів – психіатрів, яка приймає рішення про обгрунтованість госпіталізації і необхідність обов’язкового лікування та документує в історії хвороби. Особи які відповідно до висновків комісій не виявляють тяжкого психічного стану,і є безпечними для себе і навколишніх людей,повинні бути негайно виписані з лікарні.
5.3.У психіатричній лікарні кожний хворий повинен бути забезпечений:
- поважним і гуманним ставленням, яке виключає приниження честі і гідності людини;
- захистом від економічної , статевої та інших форм експлуатації, зловживань фізичного та іншого характеру особистою безпекою;
- можливістю свідомо відмовитись від лікування;
- належними санітарно – гігієнічними умовами перебування;
- досконалим обстеженням психічного, неврологічного і соматичного стану і, залежно від характеру захворювання, всіма сучасними методами лікування і соціально-трудової реабілітації.
5.4.Результати обстеження психічного, неврологічного і соматичного стану хворого, анамнестичні ( катамнестичні ) дані, попередній діагноз, дані спостереження, діагностичні, лікувальні призначення реєструються і датуються в карті стаціонарного хворого. Клінічний діагноз в карті стаціонарного хворого виставляється лікарем після всіх необхідних обстежень і отриманих даних об’єктивного анамнезу, формулювання діагнозу повинно проводитись відповідно до чинної статистичної кваліфікації хвороб,травм і причин смерті. Термін встановлення клінічного діагнозу не повинен перевищувати 10 днів з моменту госпіталізації хворого в психіатричну лікарню.
5.5. Протягом перших 10 днів перебування хворого в лікарні записи в карту стаціонарного хворого про його стан і поведінку робляться щодня, а потім 1 раз на 10 днів. У хронічно хворих з тривалим перебуванням ( більше3-х місяців) в лікарні узагальнюючі записи в карті стаціонарного хворого можна робити раз на місяць. Зміни в психічному та соматичному стані хворого, нові призначення і обстеження записуються в карті стаціонарного хворого негайно. Усі записи, зроблені лікарем в медичній документації, підтверджуються його особистим підписом. Хворі, які надійшли в лікарню, в порядку надання невідкладної госпіталізації недобровільної допомоги повинні кожного місяця оглядатись комісією лікарів - психіатрів для вирішення питання закінчення чи продовження обов’язкового стаціонарного лікування. Рішення про продовження лікування без згоди хворого чи його представників при тривалому перебігу хвороби приймає суд на підставі мотивованого заключення ЛКК психіатричної лікарні згідно з чинним законодавством. Рішення про застосування недобровільної госпіталізації може бути оскаржене хворим, його родичами і представниками в суді.
5.6. Утримання, режим і нагляд за хворими в психіатричній лікарні повинні забезпечити умови, найбільш сприятливі для їх усвідомленого лікування і соціально – трудової реабілітації. Не принижувати гідності хворих , не пригнічувати їх самостійності і корисної ініціативи.
5.7. Для забезпечення умов що сприяли найшвидшому і найбільш повному психічному і соціальному відновленню хворих, а також попередженню спроб самогубства, каліцтва та інших нещасних випадків, у відділеннях лікарні повинні застосовуватись диференційовані режими спостереження за хворими і їх утримання , що змінюються відповідно до стану хворого.
5.8. Тривалість нічного сну хворого повинна бути не менше 8 годин ; післяобіднього відпочинку - за клінічними показаннями. Щоденна прогулянка обов’язкова для всіх хворих, за винятком таких, що перебувають на постільному режимі.
5.9. Харчування хворих складається з загальних і дієтичних блюд. Кількість прийому їжі повинна бути не менше 3-х разів з проміжками між сніданком та обідом, обідом і вечерею не більше 4-х годин, а між вечерею і сніданком – не більше 13-ти годин.
5.10. Щотижня хворі одержують гігієнічну ванну ( чи миються в бані) з наступною зміною білизни. Така процедура може проводитися і частіше, відповідно до бажання хворих, їх фізичного стану, рівня охайності.
5.11.Утримання і режим осіб, які були направлені на стаціонарну судово – психіатричну експертизу, а також психічно хворих, що надійшли на примусове лікування за рішенням судових органів, регламентується відповідними положеннями та інструкціями.
5.12. Хворі, що знаходяться в психіатричній лікарні мають право спілкуватися з іншими особами в межах лікарні, а також поза нею в час не зайнятий сном чи лікарськими процедурами. Тимчасове обмеження цього та інших прав пацієнта по медичних показаннях може бути здійснене комісією лікарів – психіатрів, яка робить відповідний запис в карті стаціонарного хворого з зазначенням терміну дії обмеження.
5.13. Про всі випадки внутрішньо лікарняної інфекції, надзвичайних пригод, тяжкого травмування хворих чи персоналу психіатрична лікарня повідомляє ДОЗ ІІОДА та прокуратуру.
5.14. Ознайомлення з роботою лікарні і побуту хворих журналістами, правоохоронними органами, громадськими об’єднаннями, приватними зацікавленими особами повинно відбуватися лише з відома адміністрації лікарні з організацією необхідних умов безпеки та дотримання медичної етики та деонтології.
6. Переведення в інші лікувальні установи, виписка, констатація смерті розтини трупів, видання довідок, актів.
6.1. Переведення хворого в інший лікувальний заклад здійснюється тільки за згодою на це самого хворого, а коли він за віком чи через свій психічний стан не спроможний усвідомлювати характер цієї дії, то обов’язковим погодженням з його родичами чи представниками, що фіксується в історії хвороби.
6.2. Переведення хворого до іншого лікувального закладу за невідкладними показниками здійснюється негайно з наступним повідомленням про це родичів чи законних представників хворого.
6.3. Виписка хворого, госпіталізованого за його згодою чи на прохання законних представників, здійснюється зразу ж після закінчення обстеження, лікування, по видужанню чи в зв’язку з поліпшенням психічного стану, що робить недоцільним подальше перебування хворого в стаціонарі. Виписка також може бути достроковою на вимогу хворого чи його представників, при їх відмові від запропонованого курсу лікування (чи незгодою з окремими методами) і відсутності у хворого ознак небезпеки для себе чи оточуючих. Виписуються також особи, що грубо порушують лікарняний режим, і ці порушення не зумовлені особливостями патології психічної сфери.
6.4. Хворим чи їх представникам можуть бути відмовлено в виписці, якщо на час вимоги про це в їх психічному стані будуть ознаки безпосередньої небезпеки для себе чи оточуючих. Це питання вирішується комісією лікарів-психіатрів, а в складних та суперечливих випадках головним психіатром ДОЗ ПОДА з залученням кафедри психіатрії, наркології та медичної психології УМСА . Порядок періодичних оглядів для вирішення питання закінчення чи продовження обов’язкового лікування в цих випадках аналогічний встановленому п. 5.6., а порядок оскарження прийнятого рішення п. 5.7, даного положення.
6.5. Виписці хворих повинні передувати вирішення медико-соціальних питань відносно кожного конкретного хворого.
6.6. Хворі, що перебувають на примусовому лікуванні, виписуються тільки за визначенням суду. Виписку хворого здійснює лікар-психіатр, питання про виписку за грубе порушення режиму вирішується комісійно.
6.7. З хворим, що не являє собою потенційної соціальної небезпеки (чи з його родичами та законними представниками) перед випискою вирішується питання про направлення відомостей в амбулаторну психіатричну службу.
6.8. Після виписки хворого карта стаціонарного хворого закінчується і разом з статистичною картою здається в архів. Карта стаціонарного хворого повинна мати епікриз, що включає формальні дані, короткі викладення анамнезу(катамнезу), розвитку і перебігу захворювання, дані спеціальних обстежень і лікування, обгрунтування діагнозу і рекомендовані при виписці лікувальні і соціально-реабілітаційні заходи. Копія епікризу висилається в диспансер по місцю проживання не пізніше 4-го дня після виписки (крім соціально небезпечних хворих). При необхідності продовження амбулаторного лікування стаціонар видає хворому ліки не більше як на 10 днів. Копію виписного епікризу має право одержати сам хворий.
6.9. Констатація смерті хворого, розтин труп, звістка родичів і поховання здійснюється в установленому порядку.
6.10. Коли є підозра на насильницьку смерть, то про це повідомляються органи міліції, і за їх постановою здійснюється судово- медичний розтин трупа.
6.11. Всі випадки смерті аналізуються лікарсько-контрольними комісіями стаціонару а при їх необхідності обговорюються на загально лікарняних патолого-анатомічних конференціях.
6.12. При видачі довідок, актів, листків непрацездатності, а також надання іншої інформації про осіб, що знаходились на обстеженні і лікуванні в психіатричній лікарні, слід керуватись Законом України «Про психіатричну допомогу».
